ІКС, а́, ч. 1. Назва двадцять першої літери (х) латинського алфавіту. 2. у знач. присл. іксо́м. У вигляді літери «х». Ось наближаються до Маковея дві дошки, іксом прибиті на перехресті (Гончар, III, 1959, 442). 3. мат. Невідома величина, позначувана цією літерою. Юнак стояв біля чорної дошки і виписував довжелезні алгебраїчні формули — з іксами й ігреками, ступенями й коренями (Смолич, День.., 1950, 92); // Умовне позначення невідомої особи або особи, яку не бажано називати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 16.... смотреть
-а, ч. 1) Назва двадцять першої літери (х) латинського алфавіту 2) у знач. присл. іксом. У вигляді літери "х". 3) мат. Невідома величина, позначувана ... смотреть
НЕЗНАЙО́МЕЦЬ (невідомий чоловік), НЕЗНАЙО́МИЙ, НЕВІДО́МИЙ, ІКС (умовне позначення невідомої особи). — Це не звичайне озеро, — пояснював, наближаючись, ... смотреть
-а, ч. 1》 Назва двадцять першої літери (х) латинського алфавіту2》 у знач. присл. іксом. У вигляді літери "х".3》 мат. Невідома величина, позначува... смотреть
мат.(e)xікс-проміння заст., фіз. — X-rays
журфікс; ч. (лат.) 1. Латинська літера "X", якою позначають щось невідоме. 2. перен. Взагалі щось незнане, невідоме. Див. також: ікс-проміння
[iks]ч.iks
імен. чол. родуикс
МАТ. як ім. невідоме; ПОБ. інкогніто, незнайомець, як ім. невідомий.
ікс:◊ ви́рихтувати на ікс → "вирихтувати"
ікс іменник чоловічого роду
lat. xикс
ікс, -а
икс