ДОСХОЧУ́ (до повного задоволення), ВВО́ЛЮ (УВО́ЛЮ), ДОНЕ́СХОЧУ розм., ДОНЕ́ХОЧУ розм., ДОСИ́ТА розм., ВПРИ́ПУСТ (УПРИ́ПУСТ) розм., ПОДОСТА́ТКОМ діал. К... смотреть
прислівник.. исполнювід слова: уволитидієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: уволившиисполнитьДеепричастная форма: исполнив
Уволю нар. Вволю, вдоволь, достаточно. Дав їм хліба вволю. К. Псал. 7. Дай, Боже, щастя, долю, хліба вволю. Ном. № 11575. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 312.... смотреть
Досхочу, донесхочу, донехочу, вдосталь, подостатком, див. достаточно, вдосталь
УВО́ЛЮ див. вво́лю.
див. вволю.
Уво́лю, присл.
див. багато
уво́лю прислівник незмінювана словникова одиниця
• propustím• uvolním
lat. vwolewвволю
див. вволю.
д! ДОСХОЧУ.
zob. вволю
см. вволю
Шутливая угроза наказать кого-либо.