УВЕСЬ

Весь

Смотреть больше слов в «Белорусско-русском словаре»

УВЕСЬЦІ →← УВЕСЦІ

Смотреть что такое УВЕСЬ в других словарях:

УВЕСЬ

від (усіє́ї) душі́. 1. Щиро, глибоко, сердечно. Оп’ять (знову) біда гне в сук Латина, Сердешний каявсь од душі, Що тестем не зробивсь Енею (І. Котляревський); Антін від усієї душі співчував лиху Семків (С. Чорнобривець). з душі́, рідко. Що чорнявую з душі люблю, На біляву залицяюся, А з рудою препоганою хіба піду розпрощаюся (Укр.. лір. пісні); // На всю силу почуттів; до самозабуття. Він (Бачура) любить, коли ненавидять — то від усієї душі (М. Чабанівський); // Щедро. На площах малеча.., плуталась поміж машинами і кіньми, тягаючи за собою повні відра, навперебій простягаючи кожному кварту, зачерпнуту від душі по самі вінця! (О. Гончар); Я Одісея у дім свій привів і прийнявши, гостинно Став від душі частувати (Переклад Б. Тена). 2. Нестримно, невимушено; з великим задоволенням. Данько сміявся від душі: навчилися (французькі матроси) від чорноморців, як із своїми офіцерами розмовляти (О. Гончар); Панночка сміялася в усю́. На повну силу. До Львова прибули після полудня, коли знаменита Краківська площа, на якій відбувались базари, вже вирувала, гармидерувала, торгувала в усю (В. Бабляк). дур (уве́сь) спав з кого. Хто-небудь став нормально поводитися, тверезо оцінювати свої вчинки. Як тільки я зостався сам, переможцем, — з мене відразу спав увесь дур (Моє життя в мист.). заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м на сві́ті). Пристрасно переконувати, уклінно просити, благати. — Богом Вас заклинаю! Збережіть ці скарби духу народного (вилучену з бібліотек літературу) для нащадків (З журналу); — Отаке моє щастя, Христе! Заклинаю усім святим на світі: будеш іти заміж — не йди за крамаря, не йди за городянина (Панас Мирний). з рі́зних (з усі́х) кінці́в, з дієсл. Звідусіль. Дзвін загудів. По дворі почали мигтіти ченці молоді, як мухи, зо всіх кінців (Марко Вовчок). з усіє́ї (що є, скі́льки (є) і т. ін.) мо́чі, з дієсл. Наскільки можливо; дуже сильно. Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний); Одбиває й мене хвиля І зо всеї (з усієї) мочі (Пісні та романси..); — Та деріть дужче! — крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський (Г. Квітка-Основ’яненко); // тільки скі́льки мо́чі. Дуже багато. Випивали скілько (скільки) мочі Аж до самої півночі… (І. Манжура). з усі́м га́музом. Усе підряд, не перебираючи. А по колоні вже пішов-покотився гомін: — Полотно руйнують! — Залізницю волами розтягують! — Із рейками, із шпалами, з усім гамузом здирають з насипу (О. Гончар). з усі́х бокі́в. Повністю, всебічно, враховуючи всі моменти. — Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко); — Ми мусимо розглянути це питання з усіх боків, позитивних і негативних (В. Собко). з усі́х ніг. Дуже швидко, спрожогу. Перелякана Зоя кинулася з усіх ніг тікати на набережну, але Гайсин і не думав гнатись (П. Панч); Вона крутнулась і, шелестячи спідницею, зі всіх ніг летить у темряву (М. Стельмах); // Стрімголов. — Я — смик! — А волосінь — дзень! А я в воду з усіх ніг — лясь! І — по шию! (Остап Вишня). з усі́х усю́д (усю́дів). Звідусіль. З усіх усюд неслися чутки, що й скрізь отак — не жнуть панського хліба (А. Головко); З усіх усюд галасувало радіо (І. Цюпа); Та коли дзвони, схитнувшись разом, пішли у танець, ..з усіх усюдів сипнули люди (М. Коцюбинський). ляга́ти / лягти́ (важки́м (усі́м, непоси́льним і т. ін.)) тягаре́м на пле́чі чиї, кому. Ставати предметом чиїх-небудь великих турбот, переживань і т. ін.; постійно непокоїти когось. І велика, досі незнана відповідальність — чує — лягає йому на плечі нещадним тягарем (О. Гончар); Гіркота втрати важким тягарем лягла на плечі молодого командира (З газети); Панщина ж, своє господарство і діти усім тягарем лягли на одні материні плечі (М. Стельмах). не ма́ти усі́х до́ма, жарт. Нерозумно себе поводити, бути дурнуватим. У однієї жінки був чоловік, та такий собі вахлакуватий та неповороткий, та ще і не мав усіх дома (Україна сміється). переверну́ти (уве́сь) світ. Змінити все, зробивши щось неможливе, незвичайне, важкоздійсненне. (1-й гість:) Ви, сваток, така голова. (Гості:) Золота голова! Світ перевернемо з такою головою! (І. Микитенко); — Ось твій Петро хоче сам весь світ перевернути. Не переверне. Спробує гіркого — порозумнішає (С. Журахович). (уве́сь) тяга́р ляга́є / ліг на пле́чі кого, чиї. Хто-небудь відчуває обтяжливість якихось обов’язків. Увесь страшний тягар соціального і національного поневолення ліг на плечі селянства і міської бідноти (І. Цюпа). уве́сь тяга́р лежи́ть на пле́ча́х чиїх. Увесь тягар підготовки до дворічної експедиції лежав на плечах Бутакова (З. Тулуб). усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істо́ти і т. ін.). 1. Надзвичайно, дуже пристрасно. Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде); — А святий для нас хліб... художник написав так, наче він його ненавидить всіма фібрами душі і ніколи не їв (П. Гуріненко). 2. Надзвичайно пристрасний. — Не люблю (панночки) рішуче і безповоротно і то саме через те, що я естет всіма фібрами своєї істоти (Леся Українка). усі́м га́музом. Разом, гуртом, колективно. — Я так думаю, що далі мовчати не можемо. Треба всім гамузом піти до пана й домагатися, хай віддасть наше (Ф. Малицький); Молодь і ще не старі дядьки (хуторяни) повалили всім гамузом (Григорій Тютюнник). усі́м ми́ром. Гуртом, спільно, разом. Усім миром ідуть на страшну війну, на ворога лютого (Григорій Тютюнник); Усім миром пололи, усім миром збирали врожай (З газети). усі́м се́страм по нами́сту. Усім порівну. За принципом “усім сестрам по намисту” розподілялися й матеріально-сировинні ресурси (З журналу). усі́х (уся́ких, всіля́ких і т. ін.) масте́й, зневажл. Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей). Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (З газети); — Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко); Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (З журналу). рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде). усьо́му голова́. 1. Відігравати керівну роль; бути головним у чомусь. — Отже, пане сотнику, вам і хазяйка: радьтесь із нею, вона всьому голова (Г. Квітка-Основ’яненко); — На злість жінці зроблю, щоб бачила, що поки я жию (живу) — я всьому голова (М. Коцюбинський). 2. Основний, найважливіший, найнеобхідніший. — Борщ усьому голова (Укр.. присл..); Відомо всім, що труд людський є головою всьому (О. Ющенко).... смотреть

УВЕСЬ

I. ВЕСЬ (ВВЕСЬ) (УВЕ́СЬ) (означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю), ЦІ́ЛИЙ, ВСЕ́НЬКИЙ (УСЕ́НЬКИЙ) розм., ВСЕЙ (УСЕ́Й) діал. Лунає пісенька на ... смотреть

УВЕСЬ

ж. р. уся, с. р. усе, мн. усіall, the whole, totalувесь день — all day long, the whole day

УВЕСЬ

УВЕ́СЬ див. весь¹.

УВЕСЬ

Уве́сь (ввесь і весь), уся́, усе́, усьо́го́, усіє́ї, усьо́му́, усі́й, з усі́м, над усі́м; усі́, усі́х, усі́м

УВЕСЬ

[uwes]прикм.cały

УВЕСЬ

весьвсевсівсякоженкожнийповнийусеусіцілийцілковитий

УВЕСЬ

займ.-прикм.весь

УВЕСЬ

весь все всі вся кожен кожний повний усе усі цілий цілковитий

УВЕСЬ

Усеусёуся

УВЕСЬ

【代】 见 весь

УВЕСЬ

lat. vwesse; wesseвесь

УВЕСЬ

увесь, уся, усёвесь, вся, всё

УВЕСЬ

Tout, tous

УВЕСЬ

усеусёуся

УВЕСЬ

уве́сь займенник

УВЕСЬ

zob. ввесь, весь

УВЕСЬ

усе усё уся

УВЕСЬ

см. весь

T: 124