АРХІВІСТ

Архивист

Смотреть больше слов в «Белорусско-русском словаре»

АРХІВАРЫЮС →← АРФАВАЦЬ

Смотреть что такое АРХІВІСТ в других словарях:

АРХІВІСТ

АРХІВІ́СТ, а, ч.Знавець архівної справи; співробітник архіву.Значну роль у розвиткові історичного архівознавства на Полтавщині відіграли архівні устано... смотреть

АРХІВІСТ

імен. чол. роду, жив.архивист

АРХІВІСТ

[arhiwist]ч.archiwista

АРХІВІСТ

-а, ч. Знавець архівної справи.

АРХІВІСТ

архівіст; ч. (лат.) знавець архівної справи.

АРХІВІСТ

архіві́ст іменник чоловічого роду, істота

АРХІВІСТ

-а, ч. Знавець архівної справи.

АРХІВІСТ

lat. archivistархивист

АРХІВІСТ

-а m archiwista

АРХІВІСТ

архівіст, -а

АРХІВІСТ

архивист

АРХІВІСТ — АРХІВАРІУС.

Ці слова, близькі за звучанням, утворені від спільного кореня, відображали колись те саме поняття, але поступово значення їхні розійшлися. Різною виявилася й активність використання їх у мові.<br> І <em>архіваріус</em>, і <em>архівіст</em> — це, як правило, люди, що працюють в архіві — установі, де збирають, упорядковують і зберігають документи, писемні пам’ятки та ін. Слово <em>архів</em> прийшло в українську мову з латинської через німецьку. У свою чергу латинська запозичила його з грецької. Латинське <em>archivum</em> чи <em>archium</em> — це «адміністративна установа, відомство», «сховище писемних документів».<br> У Росії назву посади <em>архіваріус</em> було введено за Петра І для найменування чиновника, який завідував архівом. Спеціальної освіти від архіваріуса не вимагалось, основне, щоб це була людина сумлінна, старанна, дуже уважна й акуратна. У сучасній українській мові <em>архіваріус</em> — це охоронець архівних матеріалів (в архіві чи якійсь іншій установі) або співробітник, що працює з архівними матеріалами. Отже, <em>архіваріус</em> — це тільки назва посади, а не назва фаху, спеціальності.<br> <em>Архівіст</em> — фахівець, спеціаліст з архівної справи, знавець архівної справи, який веде в архіві наукову роботу, напр.: <em>Опис</em> [пам’ятки] <em>подано в брошурі досвідченого чеського архівіста, наукового співробітника Народного музею Франтішка Батьги</em> (з журн.).<br> Як свідчить енциклопедичний словник Ф. Брокгауза та І. Єфрона, спеціальний титул архівіста було вперше введено у Франції в XIX ст., коли там була створена школа, яка готувала фахівців з архівної справи. З одержанням цього звання було пов’язане право займати посаду в національних, історичних, державних архівах, бути інспектором архівів та бібліотек, викладати в архівній школі. Це джерело подає слова <em>архіваріус</em> і <em>архівіст</em> як рівнозначні, синонімічні — «особа, що завідує архівом».<br> Хоч у сучасних словниках української мови слово <em>архіваріус</em> і не має позначки <em>застаріле</em>, проте в мовній практиці воно вже стало рідковживаним. Посада архівного працівника називається термінологізованим словосполученням <em>архівно-технічний працівник</em> або <em>архівіст.</em> <em>Архівістами</em> називають тепер не тільки власне фахівців з архівної справи, які здійснюють класифікацію та наукову обробку архівних матеріалів, а й посаду, яку обіймають ці люди.... смотреть

T: 149